You are viewing ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=91.7){kind=small}
prostokeri's journal
You are viewing prostokeri's journal
 | |||||
|
лірика вже давно погрузилася в розфокус слайди-слайди-слайди анатомічна будова пронизана током травнево-спокусливі мандри
|
|||||
| |
|
Говорушка й хохотушка? Усміхнена і мила? Чи глибока і таємнича? Хто вона? Каріна Бєлова…. Коротка анкета Народилася 1992 року 18 червня на 25річчя своєї мами. Істинний близнюк. В півтора роки дивувала чужих мам на дитячому майданчику знанням «Мухи-цикатухи» напам*ять. У школі була відминницею . І улюбленицею як вчителів так і однокласників. Любила поганяти м*яча з хлопцями і попліткувати з дівчатами. Тягнулася до всього, що тільки можна. Малювала , в*язала, вишивала, танцювала, писала, фотографувала…. І ще багато чого з кінцівкою «-ала» Ненавидить : сир та гриби. І запах смаженої печінки. Обожнює : запах щойно підточених олівців. Чоловічі сорочки . І рок концерти. На разі …. Є певний образ … такий сталий образ Каріни Бєлової…. Маленької милої дівчинки з посмішкою на всі її 28 і одну коронку…. Він так в*ївся у неї , що вона навіть не має уявлення як його тепер розбити… В*ївся у тих, хто навколо…. І лише ті, хто дуже близько , знають ту , яка набагато глибша за посмішки …. Та її і не варто знати всім…. І не кожному вона дозволить це знати…. Є люди , які прив*язані до неї канатами… яких не відрізати жодними ножицями в світі… вони знають всі особливості архітектурної будови її маленького світу…. Кожного дня ці люди споруджують хмарочоси спогадів…. Адже вони знають, як спогади важливі для неї… Дехто навіть називає її колекціонеркою спогадів… адже вона від жодних не позбувається… бо знає, що кожен спогад , був він болісним чи навпаки, будував її … і без нього , ви б не бачили її такою, яка вона зараз є…у неї їх чимало… є спогади , які мають запах, є ті, які вирізняються за кольором…є такі , від яких закушуєш губи, і ті, які викликають аретмію …. Є спогади, які неможливо забути , а є ті, які не хочеться забувати… Ще дехто хотів би подивитися на світ її очима… вона має здатність помічати абсолютно абсурдні речі…. І придавати їм колосальне значення… це вона , кажучи по секрету , найбільше в собі любить…. Вона боїться банальності… і жахливо переживає коли її день не несе за собою жодного життєвого значення…. Вона любить поєднувати між собою слова, які взагалі не здатні поєднатися… але опісля вони дуже пасують одне одному…. А їй…. Дещо … от дуже не пасує…. Її розбалуваність…. І лінощі її … прибирання , як всі знають, для неї це «гіблоє дєло»…. І вона просто принципово не буде це робити… адже знає, що врешті це комусь обридне і це зроблять за неї… іноді в цій ситуації її маленька дівчинка це виграшна комбінація…. Я не можу… я не вмію…. Посміхнулася…. Полупала очиськами… і все як рукою зняло…. Гадаєте це їй подобається? Не виключено… але і огидно також… вона дуже не любить це в собі…. Але так зрослась з цим, що не знає як цього позбутися… а інколи і непевна, чи варто позбуватися, до поки це діє… от коли перестане – тоді якось буде ворушитися… а зараз чому б і ні… Егоїстично… ?!.... так … егоїстично…. Жаліє себе… таке вже в неї піклування про саму себе… Вона б хотіла побачити себе зі сторони , так само відсторонено, як вона зараз про себе говорить… і так прикро, що це не можливо… адже дуже багато б їй стало зрозуміло…. І багато від чого вона б одразу ж відмовилась…. Відмовилась би від цих притаманних їй гримас , які ховають її розум та начитаність…. Це такі шкідливі звички… хтось курить… хтось нігті гризе…. А вона гримаси корчить…. Дратує вже і її , і інших…. Ох…. Треба кувати себе заново, наново і обачніше… і відчутніше….! І знайомити вас з Неї…. по той бік посмішки …. Тією, Каріною, яку знаю я сама ! |
|
| |
|
Время , мне кажется, у разных людей отсчитывается по разному .... Возраст наверняка тоже... Мне не может исполнится 20... Моя наивность это подтверждает.. Мое время идет несколько замедленней ... Оно останавливается и думает... Оно никуда не торопится...оно верит что мне еще всего 16...и я открыта ко всему новому... 16 лет - возраст открытий.. Я их до сих пор постигаю... Мне ни чуточку не 20... Уж точно нет! Во мне тот подростковый романтизм... Печеные яблоки , набережная и тот, объятия которого пахнут вином , а руки - карандашным грифелем... Мне хочется прикасаться к его запаху... И мне кажется , что именно печеные яблоки с сахаром и слегка присыпаны корицей , смогут подчеркнуть этот аромат и влиться в его неповторимость...
|
|
| |||
|
менди. биди. сангрия. фазенда бар. блэк рашан. фольга и заигрывания . клон Слепцова. «это самые веселые девочки», «ну вы и грубиян», «молчаливая, но такая милая». ferrero rocher от незнакомца. «мы еще увидимся». "у Мізіної плачуть пальці", "шо ти либішся?", "-а я завжди чхаю, коли ти мені щіпаєш брови. - это так мило! " замечательное восьмое марта.
|
|||
| |
|
прочитала другий лист.... той, що починається "Вчора ми з тобою зустрілися.".... ти знаєш... я все-все пам*ятаю.. так дивно... і знову дрібниці... ти помітив усе... УСЕ... навіть те, що не кожен мій друг може помітити.... це все так по книжковому... по короткометражному... це не те, що оточує у повсякденні..... знаєш, мого ранкового і денного депресняку вже нема.... нема :) дякую.... і ще, я вирішила носити з собою твої листи... адже, якщо я буду хнюпити носа, вони будуть мене виручати... єдине, боюся їх загубити... але ж вони в конверті... якщо що, може мені їх перешлють знову... ото буде радощів... але, сподіваюсь, все ж таки цього не станеться... "Вікнам у щоки холодно".... |
|
| |
|
сьогодні був день, коли не вистачало чиїхось думок.... адже мої мене просто роз*їдали... |
|
| |
|
…мабуть, весни не заслужили. …сьогодні зранку знову каркаде …без апетиту І сни такі …. дистанційні… з одного на інший… і по колу… і дистанції… і станції… і стіни… навкОло чи нАвколо …. природа у комі.. Такі перепади настрою… як за вікном температури… від нуля до мінус чогось…. і від чогось знову до нуля… І що вже шкодувати? Напихати у голову вати…і не думати… Жувати… Печиво…чи гумку… чи думку… чи… слова розсіюються … і ми такі асимільовані…крізь дні й події….без наскрізної дії…і наскрізних думок… І наші кроки такі непевні… І наші роки такі ще не суттєві… І наші грішки такі ще невинні… І наше вино ще закорковане … І ми ще закорковані… І ні штопором … ні ломом…ні іншими прийомами… нас не дістати з глибини… Тільки чекати приводів і знаків…. А вони як в тумані привиди… Бач-не-бач… Хоч-не-хоч… А все ще зима… |
|
| |
|
на формспрінг отримала питання "какой у тебя ТИМ по соционике?" .... спеціально пройшла тест... і виявилось от що ))))) суцільна правда))) Соционический тип Автор описания - Виктор Гуленко Советчик убежден, что миром правит талант, способности.
до речі, силка на тест, якщо що ... http://www.tests-tests.ru/gulenko.php?qn |
|
| |||
|
....книги, як чоловіки ...є ті, що створені саме для тебе! добре , коли щастить їх знайти! ….другим побаченням було «Бессмертие»….не знайти своє (моє!) альтер его було б просто не можливо і тут… Бєттіна… і Гете… захоплююча історія кохання дівчини (в двічі молодшої) до великого німецького письменника.... чудові алегорії.... історична частина перебивається сьогоденням... сьогодення - вигадками... а вигадки - вже своїми власними фантазіями.... …і сьогодні розпочала «Шутку»…чогось кожен з його центрових героїв в романі бабій….і це мене (чогось?!) більш за все і захоплює… мабуть і Кундерочка не був вже таким і вірним…. Вікіпедія взагалі утаює його особисте життя….тож думаю, для своїх героїв він багато чого прихопив від себе… ну і молодчинка))))
|
|||
| |
|
Когда стрелки Биг-Бена показали ровно четыре часа и тридцать минут , Белова в очередной раз влюбилась .) |
|
